категорії: блоґ-запис

Feb. 1st, 2011

теґи: аудіопоезія, блоґ-запис, запис, начитане, поезія

Волевиявлення.

На віях запилених. Збільшувальне скло

Виявляє перхоть на піджаку, останній

Пірует піднятого пилу чи, бомбу

В тілі підлітка з сумними очима, що

Неналежать нікому...

Смерть не така страшна?

Про неї можна говорити?

Простір шипить. Ніч. І завтра

Похолодання..

Задумна, гламурна, перрунна...

Помилка...

Шумить пароплавно...

«Не треба» – це об’єднання слів, що супроводжують нерішучість.

Гавкають пси волохаті над вухом вночі,

Плачуть здалека десь там –

Сумніви..

Бомба?

Розряди життя зі смертю

Навпіл. Розряди,

Кличу кли –

Забудь ці сторони.

Я – бо я вже не я

Я – атака безсонню...

Я – тримайся краще за свій автомат.

Тихо за вікнами відлік дихає.

Сонце в осінній одівшись звичайний і

Захисний камуфляж вируша до

Багдаду –

Обов Я зойк, бачте, кличе.

Похолодання..

Задумна, перунна, кличе,

Стать, можливна?

Волевиявлення складається в

Позіханні тремтливому

Ти?

Краще одступись.

Свічка.